«Зеленському в Угорщині обміняли шило на мило». Російські ЗМІ про Україну

Провідне пропагандистське агентство «РИА «Новости» поспішає заспокоїти росіян, що з поразкою Віктора Орбана в Угорщині «Росія нічого не втратила» - просто тому, що «Зеленському в Угорщині обміняли шило на мило». При цьому кремлівське агентство всіма силами намагається дистанціюватися від визначення Орбана як «друга Росії». «У всій зовнішній політиці Росії немає більш токсичної категорії, ніж «друзі»… Друзі бувають у лазні, на дачі, але не в міжнародних справах», - запевняє «РИА «Новости».

«Контрольний у голову»

«Інтерпретація виборів в Угорщині стала ідеальним тестом на дурість і некомпетентність тих, хто висловлювався. Лише найповерхневіші коментатори, які не бажають заглиблюватися в суть справи та не поважають свою аудиторію, могли стверджувати на основі їхніх результатів, що Україна та ЄС виграли вибори в Угорщині, а Росія їх програла. У найбезглуздішому вигляді це виражається у формулюванні «проукраїнська опозиція позбавила влади в Угорщині проросійського Орбана». Обидва ці визначення – нісенітниця», – продовжує переконувати «РИА «Новости».

І наводить свої «аргументи»: «По-перше, як ми визначаємо, що іноземний діяч – проросійський: за словами чи все-таки за діями щодо нашої країни? Якщо за словами, тоді так, Віктор Орбан, Дональд Трамп – це все проросійські лідери: вони говорили на адресу Росії багато хороших і добрих слів. Якщо за діями, то всі два десятки пакетів санкцій проти Росії приймалися в Євросоюзі одноголосно. Угорщина щоразу за них у підсумку голосувала, щоразу вибиваючи з Брюсселя щось за свою поступливість».

«З твердженням про «проукраїнську опозицію» ще смішніше, - стверджує «РІА «Новини». - Достатньо прочитати передвиборчу програму партії-переможця «Тіса», щоб зрозуміти, наскільки. «Тиса» виступає проти членства України в ЄС і поставок зброї ЗСУ, а її лідер і майбутній прем'єр Угорщини Петер Мадяр критикує Київ за дискримінацію угорської меншини в Закарпатті так само жорстко, як Орбан. Повністю відмовлятися від російської нафти та газу до наступного року «Тиса» не збирається, а її депутати голосували в Європарламенті проти кредиту Україні на 90 мільярдів євро. Якщо Зеленський і справді таємно фінансував таку політичну силу проти ненависного Орбана, то він міняв шило на мило».

Нарешті, «РИА «Новости» наводить, на його думку, «вбивчий» аргумент, який воно так і називає – «контрольним у голову» – «Відразу після виборів Петер Мадьяр заявив, що вестиме діалог з Володимиром Путіним. Він підкреслив, що «нам доведеться сісти за стіл переговорів з російським президентом», тому що є географія, від якої нікуди не втекти, і енергетична залежність, яка нікуди не дінеться. При цьому він не збирається захищати перед Путіним інтереси Києва, тому що буде лідером Угорщини, а не України. «Ніхто не хоче проукраїнського уряду в Угорщині», - сказав Мадяр, який розцінює звинувачення в зв'язках із Зеленським як злісну наклепницьку кампанію опонентів».

«То хто ж переміг на виборах в Угорщині?», - запитує «РИА «Новости» і міркує, однозначно сидячи на кремлівській дзвіниці: «У плані зовнішньої політики в Угорщині перемогла партія «моя хата з краю». Будапешт повинен поводитися так, як вигідно угорцям, а угорцям вигідно не лізти в чужі конфлікти. Скандальну за мірками Євросоюзу поведінку Віктора Орбана виборці розцінили як небезпечний крен і загрозу прямого втягування у війну на боці Росії та вирішили цей крен виправити. Брюссельські гроші найдотаційніша країна ЄС тепер буде вибивати не батогом, а пряником, з Україною принципово нічого не зміниться, а про Росію новий прем'єр сказав, що буде розмовляти з Путіним, «але друзями ми не станемо».

І навіть останню цитату Мадьяра «РИА «Новости» вивертає «на користь» Кремлю: «За останні слова Петеру Мадьяру величезне спасибі. У всій зовнішній політиці Росії немає більш токсичної категорії, ніж «друзі». Ті, хто так себе називають, завжди чогось просять у Росії за свою «дружбу». Кредитів, дешевої нафти і газу, військової допомоги. А потім йдуть до тих, хто дасть більше. Адекватний, розсудливий колега, який будує відносини з твоєю країною на основі взаємного врахування та поваги інтересів один одного - що може бути краще?».

«Друзі бувають у лазні, на дачі, але не в міжнародних справах», - підкреслює кремлівське агентство.

«Рішення не виявиться комфортним»

Не оминула «угорську» тему й нібито «Независимая газета», яка прогнозує, що «угорський Мадяр ризикує спіткнутися об українського Мадяра».

Згадавши вже очікуване всіма розблокування Угорщиною кредиту для України від ЄС у розмірі 90 млрд євро, «Независимая» вказує, що «серед очікуваних рішень може виявитися й не начебто першочергове питання про перегляд новими будапештськими керівниками оголошеної їхніми попередниками заборони на в’їзд до Угорщини командувача силами безпілотних систем Збройних сил України (ЗСУ) Роберта Бровді, позивний – «Мадяр», угорця за національністю. Ця заборона була введена в серпні минулого року, після атак підрозділу «Мадяра» на той самий нафтопровід «Дружба».

«Слід зазначити, що в Росії Роберта Бровді визнали терористом, і наприкінці березня цього року він був засуджений військовим судом до довічного позбавлення волі, з урахуванням попереднього терміну – за здійснення терористичних атак у Курській області, а також у Криму. І, очевидно, рішення щодо такого персонажа не виявиться комфортним для нової угорської влади», – заявляє кремлівська «Независимая».

Її припущення щодо Роберта Бровді, як і слід було очікувати, поділяє якийсь «експерт» Артем Ільїнський: «Найімовірніше, заборону на в’їзд до Угорщини терориста Мадяра не скасують. Це надто одіозна постать, про що під час виборчої кампанії говорив і сам Петер Мадяр».

«До речі, не варто очікувати, що очолюваний ним уряд потім проігнорує проблематику дотримання прав угорської національної меншини в українському Закарпатті. Питання такого роду будуть актуальними для будь-якого угорського керівництва, доки Україна не гарантуватиме належну безпеку та правовий статус угорців, які там проживають», - додає Ільїнський.

І намагається переконати: «Відносини з Україною, з огляду на накопичені проблеми, навряд чи істотно покращаться і з приходом нового уряду».

Говорячи про розблокування кредиту для України від ЄС на 90 млрд євро, московський «експерт» визнає: «У Будапешті можуть ухвалити позитивне рішення - розраховуючи на те, що й Брюссель у відповідь розморозить близько 18-20 млрд євро, які були призначені для Угорщини».

«А що стосується відновлення прокачування нафти трубопроводом «Дружба», то зрозуміло, що необхідне рішення з цього приводу мають ухвалити й у Москві, з огляду на заяви майбутнього угорського прем’єра про намір відмовитися від російських енергоресурсів у наступні роки», – частково втішає Ільїнський.

«Сподіватися не варто»

У газеті «Известия» завідувач кафедри Дипломатичної академії РФ Олег Карпович розповів, «чому не варто сподіватися на швидке завершення українського конфлікту».

«Безумовно, київський режим натхненний успіхом угорської опозиції та перервою у військових діях на Близькому Сході. Поразка Віктора Орбана у поєднанні з іміджевими проблемами США дає команді Зеленського підстави сподіватися, що колишній курс на «війну до останнього українця» може бути продовжений», - впевнений Карпович.

Він ображається, що «християнський жест доброї волі президента РФ Володимира Путіна не був оцінений по достоїнству». «Київські формування, за даними Міноборони РФ, понад 6,5 тис. разів порушили режим припинення вогню, вкотре підтвердивши: будь-яка спроба зупинити військові дії на лінії зіткнення, на чому наполягає «коаліція бажаючих», приречена на невдачу», - суворо заявляє кремлівський «дипломат».

І продовжує лицемірно обурюватися: «При цьому, безперечно, прагнення до миру існує й в українському суспільстві. Більшість простих громадян цієї країни втомилися від безперервного кровопролиття. Всенародне святкування Великодня і в Росії, і в Україні доводить, що штучні спроби Заходу розколоти наш єдиний народ не дають результату. Показово, що найбільш хитромудрі діячі київського режиму на кшталт терориста Буданова вже намагаються прощупати ґрунт для майбутніх компромісів. Глава офісу Зеленського напередодні світлого свята висловився проти репресій щодо канонічної Православної церкви, які з маніакальною рішучістю планувала й організовувала команда його попередника Єрмака».

Карпович переконує, що «запит на відхід Києва від колишньої радикальної позиції дозрів, причому не тільки в США».

«Європа теж починає втомлюватися від нескінченного спонсорування безперспективного проєкту - особливо на тлі економічних та енергетичних проблем, породжених іранською війною. Навряд чи той самий Петер Мадьяр в Угорщині буде готовий «прибалтизувати» політику Будапешта, зробивши ставку на сліпу підтримку українських лідерів. Тиск на Зеленського невблаганно продовжуватиме наростати», - чомусь упевнений Карпович.

Він нарікає і лякає: «Як не парадоксально, ця обставина не дає надії на швидке завершення конфлікту. По-перше, Зеленський чудово розуміє, що укладення мирної угоди змусить його провести вибори і, з великою ймовірністю, втратити владу. Як ми бачимо, багато київських діячів готуються до цього сценарію і вже запустили маховик антикорупційної кампанії проти найближчого оточення Зеленського…».

«Тому активізація конфлікту залишається для Банкової питанням життя і смерті в прямому сенсі. Нам варто готуватися до нових провокацій і злочинів ЗСУ та СБУ, до чергових терактів, до спроб втягнути країни НАТО у протистояння з Москвою. Так, Дональд Трамп сьогодні демонструє налаштованість на припинення української авантюри та розрив з Європою. Але, знаючи про те, наскільки мінлива його позиція, ми не повинні плекати завищених очікувань. Тільки вирішення завдань спеціальної військової операції дозволить по-справжньому покласти край трагедії розділеного народу», – пафосно підсумовує кремлівський «дипломат».

«Дрейфуючі українські міни»

Помічник президента РФ, він же голова Морської колегії РФ Микола Патрушев розповів урядовій «Российской газете», як «київські спецслужби за допомогою НАТО шкодять портам і торговому флоту РФ».

«… Країни НАТО продовжують розігрувати сценарії навчань з нейтралізації неіснуючих загроз безпеці з боку Росії, хоча вони самі стикаються з реальними загрозами на Чорному морі. Ключовим джерелом терористичної та військової небезпеки в регіоні продовжує залишатися київський режим, який засипав чорноморську акваторію мінами та безпілотними катерами. «Дрейфуючі українські міни, вирвані штормом з портів Одеси та Миколаєва, все частіше виявляються в безпосередній близькості від берегів Туреччини, Болгарії та Румунії», - перелічує Патрушев «морські образи» на адресу Києва.

І продовжує перелічувати українські «страшилки»: «Ризики протиправних дій і терористичних атак щодо суден, що прямують із російських портів або у їхньому напрямку, зростають. Українські спецслужби за координації та розвідувальної підтримки країн НАТО прицільно завдають шкоди невійськовій морській інфраструктурі, торговому флоту нашої країни. Загибель трьох членів екіпажу, яка стала трагедією як для їхніх рідних, близьких, друзів, так і для всіх нормальних людей, Київ цинічно розцінює як свою перемогу. Водночас фіксуємо лицемірну політику цілої низки держав та міжнародних організацій, які утримуються від оцінок атак на російські судна».

А на прохання прокоментувати «останні атаки на балтійські гавані в Усть-Лузі та Приморську» нервово відповідає: «Вважаю, що співучасниками цих злочинів є й сусідні держави, навіть якщо українські безпілотники запускаються з палуби суден у Балтійському морі. Судіть самі. Відстань від північних кордонів України до Ленінградської області - понад тисячу чотириста кілометрів. Такий маршрут вимагає ретельного опрацювання і як мінімум згоди керівництва тих країн, над якими він проходить. Мешканці Естонії, до речі, отримують смс-повідомлення та листівки, заздалегідь надруковані в друкарні, про можливу появу в небі безпілотників. Фінляндія, на території якої знаходять збиті українські дрони, прямо заявила, що не вимагатиме від України припинення ударів по Ленінградській області. Що тут коментувати?».

«Надання країнами Прибалтики та Фінляндією повітряного простору для прольоту ударних БПЛА означає пряму участь держав-членів НАТО в атаках на російську територію та інфраструктуру. З усіма висновками та наслідками», - грізно підсумовує Патрушев.